Кількість навчальних годин

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

4 години

АУДІЮВАННЯ

Сприймання та розуміння на слух незнайомих текстів, що належать до різних стилів та жанрів мовлення.

Визначальні фактори для ефективного слухання-розуміння.

Прослуховування, розуміння текстів художнього стилю (обсяг 200-250 слів). Час звучання – 2 – 2,5 хв.

Обсяг текстів інших стилів –  100-150 слів. Час звучання – 1 – 1,5 хв.

Вид тексту аудіювання – розповідь, опис.

Жанр тексту – казка, оповідання, поезія, пісня, загадка, прислів’я, приказка, скоромовка.

Форми аудіювання – з опорою на написаний текст (читає вчитель, учень чи прослуховується аудіо запис) і без опори на написаний текст (читає вчитель, прослуховується аудіо запис).

Сприймання на слух, розуміння при плавному темпі мовлення слів, що містять 5-6 звуків також тих, які позначаються двома графічними відображеннями.

Сприйняття на слух особливостей інтонації в словосполученнях, що містять односкладові слова.

Різні речення за типом висловлювання (питальні, окличні та розповідні).

Речення містять 7-8 слів.

Учень/учениця:

розрізняє на слух звуки слова;

розрізняє схожі слова;

вирізняє словосполучення та речення;

розрізняє речення різні за типом висловлювання та інтонації;

розрізняє за інтонацією  словосполучення та речення, які містять односкладові слова;

розрізняє закінчені та незакінчені речення;

вміє закінчити речення;

дає відповіді на просте запитання (згідно тематики);

поділяє текст на частини, називає їх, складає простий план;

розуміє прослуханий текст, виконує прості завдання до нього;

розуміє основну думку тексту;

може назвати форму прослуханого тексту;

розрізняє жанри тексту;

сприймає на слух особливості інтонації в словосполученнях, що містять односкладові слова;

сприймає різні речення за типом висловлювання (питальні, окличні та розповідні;

розрізняє стиль прослуханого тексту;

може передати короткий зміст  тексту після двох прослуховувань.

8 годин

4 години

ГОВОРІННЯ: усне діалогічне та монологічне мовлення

Усне діалогічне мовлення

Правила діалогічного спілкування – структура діалогу, ситуація спілкування, місце спілкування, офіційне та неофіційне спілкування.

Дотримання мовного етикету.

Відтворення прочитаного чи прослуханого діалогу.

Складання простих діалогів з опорою на поданий матеріал та без нього.

Висловлювання кожного з двох учасників — не менше 4-5 реплік не враховуючи привітання та прощання.

розрізняє діалоги, що стосуються різних сфер спілкування;

застосовує відповідні за змістом та значенням слова;

відтворюють готові діалоги;

ставить загальні та нескладні спеціальні питання;
відповідає на них згідно з мовним матеріалом і ситуацією спілкування; реагує на прості, в дещо уповільненому темпі, репліки вчителя і однокласників;

дотримується правил спілкування; обмінюється репліками на рівні мікродіалогу.

4 години

Усне монологічне мовлення Основні вимоги для якісного монологічного мовлення –

• відповідність тематиці, основній думці, наявність вступу, основної частини і висновку;
• повторення за зразком даного тексту;
• усний детальний переказ тексту-розповіді розміром 50-60 слів – з використанням матеріалів (план, короткі незавершені речення з тексту-розповіді);
• усне складання розповіді за малюнками;
• складання тексту за поданими словами та словосполученнями.

Обсяг висловлювання — не менше 6 речень.

представляє себе, своїх друзів, батьків, застосовуючи прості, здебільшого ізольовані речення;
 повідомляє про місцезнаходження предмета;
описує предмет згідно тематики;
робить короткий переказ змісту почутого, побаченого, прочитаного повідомлення, що містить знайомий мовний і мовленнєвий матеріал.
 

16 годин

12 годин

ФОРМУВАННЯ ЕЛЕМЕНТАРНИХ НАВИЧОК ЧИТАННЯ ТА ПИСЬМА

Правильна вимова звуків у словах  схожих у вимові до українських та правильне їх графічне відтворення.

Вимова звуків не схожих до українських та правильне їх написання. Вимова звуків, які позначаються двома графічними відображеннями (chrząszcz, rzecz, chaber)та правильне їх написання.

Вимова м’яких літер. Способи передачі м’якості в польській мові(niebo, zima, ktoś, ćma, liść, lalka).

Написання та вимова слів з ó i u.

Написання та вимова слів з і та j.

Написання та вимова слів з ch i h.

Вправи на вимову носових звуків ę, ą в закінченнях дієслів i в орудному  та знахідному відмінках однини  жіночого роду. Наголос у словах.

Звернення уваги на індивідуальні проблеми учнів, наприклад  у вимові

s – ś, ł – l, b – w.

РОЗВИТОК НАВИЧОК ЧИТАННЯ І ПИСЬМА

Читання вголос та про себе невеликих за обсягом неадаптованих текстів – казок, поезій, загадок, прислів’їв, оповідань.

Розуміння логічного змісту тексту. Сприймання та розуміння речень тексту згідно вивченої тематики. Слова містять по 5-6 букв. Правильна вимова слів. Правильний наголос у словах, словосполученнях.

Правильна інтонація при читанні речень тексту. Розуміння змісту речення. Речення повинно містити не більше 8 слів. Швидкість читання 60-90 слів на хвилину.

Письмовий виклад текстів розповідного характеру – за планом, поданими словами чи словосполученнями, поданими малюнками.

Пишуть на слух до 6 речень.

Письмовий виклад матеріалу про прочитане – 4-5 речень.

Обсяг тексту для читання — не менше 200 друкованих знаків.

знає польський алфавіт та двознаки (диграфи) польської мови;

 знає правила наголошування;

 знаходить слова в тексті, які означають ті самі звуки;
 читає про себе та вголос і розуміє слова, словосполучення, речення, тексти, що містять мовний матеріал, засвоєний в усному мовленні;

пише слова, які пишуться за фонетичним принципом, а також ті, вимова яких не відповідає написанню;

знає правила написання та вимови слів з орфограмами слівó i u, з і та j,з ch i h,

ę, ą;

знає правила наголошування слів.

розуміє логічний зміст тексту;

читає невеликі за обсягом неадаптовані тексти;

пише особистого листа  з опорою на зразок;

 пише короткі записки чи повідомлення з метою задоволення побутових повсякденних потреб;

описує предмети шкільного вжитку, погоду, людину - себе та оточуючих;

списує текст за зразком;

пише текст з пам’яті та перевіряє написане;

пише речення зі слуху;

пише текст, який диктує вчитель;

пише текст за планом, поданими словами чи словосполученнями, або поданими малюнками.

Кількість навчальних годин

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

6 годин

Звуки та букви. Склад. Наголос. Написання

Голосні та приголосні звуки. Тверді та м’які, дзвінкі та глухі приголосні звуки.

Носові голосні.

Поділ на склади.

Алфавіт.

Написання та позначення м’яких літер. Способи передачі м’якості в польській мові(wisi, idzie, los, nigdy, dzień).

Оглушення приголосних в кінці слова, перед глухим приголосним.

Написання слів ó i u.

Написання слів з і та j.

Написання слів з ch i h.

Написання слів з eu, au.

Написання та вимова слів зę, ą.

Написання двознаків – cz, sz, rz,dz, dź, dżch, szcz.

Велика та мала літера.

Основні правила переносу.

Основні правила наголосу та слова з подвійним наголосом.

Використання дієслів byćimieć

Знайомство з частинами мови.

Відмінювання іменників середнього роду типу niebo, zdanie, muzeum;

Відмінювання іменників жіночого роду типу

Форми дієслів з закінченням -am; -asz, -em; -esz;

Учень/учениця

розрізняє звуки слова;

розрізняє слова з різною кількістю складів;

може поділити слово на склади для переносу;

вимовляє згідно правил вимови;

вміє позначати м’якість слів;

розрізняє способи пом’якшення;

може відрізнити носові звуки;

правильно записує діакритичні знаки;

записує відповідні двознаки;

знає вийнятки і правильно їх записує;

правильно переносить слова з рядка в рядок;

знає алфавіт польської мови;

розміщує слова згідно алфавіту;

знає правила написання великої літери, ó i u, і та j, ch i h, ę, ą.

4 години

Лексикологія. Фразеологія. Подібність у звучанні та у значенні польських та українських слів – mapa- мапа , palec - палець, telefon – телефон,samodzielny– самостійний.

Застосування багатозначних слів, слів з прямим та переносним значенням слова. Омоніми, синоніми, антоніми.

Тлумачні словники.

Схожі за значенням фразеологічні звороти.

розрізняє схожі та різні за значенням слова в польській та українській мові;

вирізняє багатозначні слова, близькі та протилежні за значенням;

знаходить синоніми до фразеологічних зворотів, подає їх значення;

поєднує пари протилежних і схожих за значенням слів;

дає оцінку правильного застосування слова чи фразеологізму;

вміє користуватись словником.

15 годин

4 години

2 години

3 години

4 години

1 година

1 година

CИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

Речення за метою висловлювання

Розповідні, питальні, спонукальні

Розділові знаки в кінці речення.

Застосування питально-відносних займенників.

Застосування сполучників у реченнях.

Речення, що містять прохання, поради, рекомендації.

Окличні речення

Вигуки в окличних реченнях. Розділові знаки.

Словосполучення

Види словосполучення. Його відмінність від речення та слова.

Будова словосполучень з односкладовими словами.

Головні та залежні слова у словосполученні.  Застосування словосполучень у реченні.

Головні та другорядні члени речення Значення присудка для будови речення. Форми дієслова – być;

Група підмета та група присудка.

Другорядні члени речення – означення, обставина, додаток.

Звертання

Звертання виражені одним та кількома словами.

Розділові знаки при звертанні.

Заперечні речення

Особливості будови. Подвійне заперечення. Застосування слів – nigdynie.

розрізняє слова, словосполучення, речення;

правильно застосовує інтонацію при

різних за метою висловлювання реченнях;

вміє будувати речення-прохання, давати прості рекомендації, поради;

знає правила пунктуації при вигуках;

правильно записує вигуки;

вирізняє головні та залежні слова у словосполученнях;

правильно будує словосполучення та складає їх у речення;

знає види словосполучень;

розрізняє словосполучення, речення та висловлювання;

виправляє неправильно складені словосполучення та речення;

правильно знаходить другорядні члени речення;

складає речення з другорядними членами.

правильно будує речення та висловлювання;

знає роль присудка для будови речення;

правильно застосовує форми дієслова – być;

розрізняє групу підмета та групу присудка.

знає правила пунктуації при звертаннях, правильно відмінює слова-звертання;

правильно будує стверджувальні та заперечні речення;

будує речення з подвійним запереченням;

Кількість навчальних годин

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

6 годин

АУДІЮВАННЯ Розвиток навичок аудіювання.

Сприймання та розуміння на слух незнайомих текстів, що належать до різних стилів та жанрів мовлення.

Прослуховування, розуміння текстів художнього стилю (обсяг 250-300 слів). Час звучання – 2,5 – 3  хв.

Обсяг текстів інших стилів –  150 -200 слів. Час звучання –1,5 –  2  хв.

Вид тексту аудіювання – розповідь, опис, роздуми.

Жанр тексту – казка, оповідання, поезія, пісня, загадка, прислів’я, приказка, скоромовка, байка.

Форми аудіювання – з опорою на написаний текст (читає вчитель, учень чи прослуховується аудіо запис) і без опори на написаний текст (читає вчитель, прослуховується аудіо запис).

Сприймання на слух, розуміння при плавному темпі мовлення слів, що містять 6-7 звуків, також тих, які позначаються двома графічними відображеннями. Можуть також містити фразеологічні звороти.

Сприйняття на слух особливостей інтонації в словосполученнях, що містять односкладові та багатоскладові слова.

Сприйняття інтонації в реченнях різних за типом висловлювання,  (питальні, окличні та розповідні), метою висловлювання (стверджувальні, заперечні). Сприйняття на слух простих поширених речень та складних речень.

Речення містять 8-10 слів.

Учень/учениця:

реагує на запитання, які вимагають відповідей “так/ні” чи інших простих відповідей;
розуміє мовлення вчителя у повільному темпі, з довгими паузами, підтверджені невербальними засобами;
 розумієпрохання,   сформульовані ретельно та повільно на вербальному та невербальному рівні;

 розуміє діалогічне мовлення в достатньо повільному темпі з довгими паузами  та чіткою інтонацією;
розуміє основні ідеї віршованого чи писемного тексту, який звучить у повільному темпі за підтримкою невербальних засобів;

розрізняє за інтонацією  словосполучення та речення, які містять односкладові слова;

розрізняє закінчені та незакінчені речення;

вміє закінчити речення, серед яких такі (також ті, які) що містять вивчені фразеологічні звороти;

 відповідає на прості запитання (згідно тематики);

розрізняє багатоскладові та односкладові слова;

ділить текст на частини, називає їх;

розуміє прослуханий текст, виконує прості завдання до нього;

сприймає на слух текст, що складається з простих та складних речень;

 передає детальний зміст  тексту після двох прослуховувань.

8 годин

ЧИТАННЯ

Розвиток техніки читання вголос та мовчки. Розуміння текстів, швидкість, виразність читання. Комунікативна спрямованість читання. Правильна інтонація, логічний наголос у реченні.

 Робота з різними видами текстів.

Читання мовчки. Розуміння незнайомих текстів художнього стилю обсягом 300-360 слів.

Читання вголос поезій та прозових текстів, які містять діалоги та монологи після коментаря вчителя.

Читання вивчених слів згідно тематики, що складаються з 6-7 літер.

Правильна вимова слів речення, що складається з 8-10 слів.

Робота з текстом з пропущеними словами (слова подаються окремо в початковій формі). Робота з текстом, де використано слова неправильні за змістом. Знаходження слів з вивченими орфограмами.

читає уголос та про себе з повним розумінням короткі прості тексти, що містять мовний матеріал, засвоєний в усному мовленні;
читає і розуміє нескладні короткі тексти, де значення незнайомих слів розкривається на основі здогадки;
знаходить в тексті синоніми, антоніми;

розрізняє фразеологізми та знає їх значення;

співставляє слова, речення з малюнками;

вставляє у правильній формі пропущені слова у реченнях;

читає плавно, чітко та виразно, враховуючи розділові знаки в середині та в кінці речення;

ставить правильний логічний наголос у реченні;

читає з правильною інтонацією;

16 годин

4 години

ГОВОРІННЯ та ПИСЬМО: усне діалогічне та монологічне мовлення

Усне діалогічне мовлення

Офіційне та неофіційне спілкування. Правила будови діалогу. Використання слів ввічливості.

Дотримання мовного етикету. Застосування слів – Pan, Pani, Państwo, Panie, Panowie та займенника WY.

 Відтворення прочитаного чи прослуханого діалогу.

Складання діалогів з опорою на поданий матеріал та без нього.

Вираження реакції на почуте – радість, захоплення, задоволення, згода, незгода, розчарування.

Висловлювання кожного з двох учасників — не менше 5-6 реплік не враховуючи привітання та прощання.

укладає  та розігрує усно діалоги згідно поданої тематики;

застосовує відповідні за змістом та значенням слова;

застосовує слова мовленнєвого етикету;

дотримується норм ведення діалогу в офіційному та неофіційному стилях;

відтворює готові діалоги;

застосовує слова Pan, Pani, Państwo, Panie, Panowieта займенник WY;

ставить загальні та спеціальні запитання;
відповідає на них згідно з мовним матеріалом і відповідно до ситуації спілкування;
 підтримує елементарне спілкування у межах мікродіалогів етикетного характеру;
висловлює пропозицію та відповідає на чиюсь пропозицію згодою/незгодою;
висловлює твердження і відповідає на чиєсь твердження схваленням чи несхваленням;

звертається з проханням повторити фразу/слово або за роз’ясненням незрозумілого;
використовує стягнені форми, жести і міміку.

12 годин

Монологічне мовлення: усне та письмове висловлювання

Основні вимоги для якісного монологічного мовлення-

• відповідність тематиці, основній думці, наявність вступу, основної частини і висновку.
• повторення за зразком даного тексту.
• усний детальний переказ тексту-розповіді розміром 60-70 слів.
• письмовий переказ тексту розміром 40-50 слів.
• складання творів з попереднім коментарем вчителя та обговоренням в класі.

Обсяг висловлювання – не менше 8 речень.

описує місце (помешкання, клас), явище (погода, свято), об’єкт (людина, сім’ю,  предмети шкільного вжитку, тварини);

 робить короткий переказ змісту почутого, побаченого, прочитаного повідомлення, що містить знайомий мовний і мовленнєвий матеріал;
висловлює вдячність, задоволення, спонукання;

пише письмовий переказ тексту;

 повідомляє про виконання повсякденних дій та дій, що відбуваються в момент мовлення, в межах засвоєного мовного матеріалу та відповідно до тем спілкування;  спонукає до виконання дії;
вказує час дії (день, місяць, пору року); коментує свої дії та дії інших людей.

Кількість навчальних годин

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

2 години

Лексикологія. Фразеологія. Використання синонімів, омонімів, антонімів у текстах різних типів (повторення вивченого).

Робота зі словниками – тлумачним, синонімів, омонімів.

Види фразеологічних зворотів. Добирання синонімів до них. Порівняння з українськими фразеологізмами. Переклад. Прислів’я, приказки. Найвідоміші крилаті вислови.

Учень/учениця:

розрізняє однокореневі слова з різним значенням;

добирає синоніми до поданих слів;

може знайти синоніми до фразеологічних зворотів, подати їх значення, знайти відповідні українські фразеологізми;

поєднує пари протилежних і схожих за значенням слів;

розрізняє схожі до українських омоніми;

вдосконалює текст, заміняючи тавтологію, застосовує синоніми;

будує синонімічний ряд за ступенем градації;

вміє користуватись словниками;

знає найвідоміші крилаті вислови, прислів’я та приказки.

6 годин

Склад слова. Словотвір

Розвиток умінь і навичок знаходити найменш значимі частини слова (корінь, суфікс, закінчення) та виділяти твірну основу.

Чергування у коренях та суфіксах слів.

Вимова та написання приголосних в кінці слова.

Творення слів з найбільш вживаними та схожими до української мови префіксами.

розрізняє форми слова;

знаходить корінь, суфікс, закінчення;

виділяє у слові твірну основу;

знає правила чергування голосних та приголосних у коренях та суфіксах слів;

записує зразки чергування слова;

вміє утворювати нові слова з допомогою поданих префіксів;

 знає правила написання префіксів перед дзвінкими та глухими;

12 годин

1 година

3 години

2 години

4 години

1 година

1 година

Морфологія. Орфографія

Загальне уявлення про частини мови

Граматичні структури засвоюються імпліцитно (шляхом сприймання  мовленнєвих зразків у комунікативних ситуаціях).
Мовна компетенція (граматична правильність мовлення) формується за рахунок багаторазового вживання  мовленнєвих структур.
 

Самостійні та службові частини мови.

Іменник та займенник

Рід іменника, відмінки. Іменники, назви істот та неістот. Власні та загальні назви.

Іменники, рід яких не співпадає з українською мовою (wieś, muzeum, lis, długopis).

Написання не з іменниками.

Правопис іменників, що закінчуються на приголосний (дзвінкість та глухість)

М’які літери в кінці слова (liść, gość, kość).

Особові та деякі присвійні займенники. Їх відмінювання. Зворотній займенник. Його застосування.

Прикметник

Прикметник як частина мови. Рід та число. Правопис закінчень.

Прикметники на означення осіб чоловічої статі (męskoosobowa forma i niemęskoosobowa forma – białe - biali) та інші у називному відмінку.

Дієслово

Дієслово як частина мови. Дієвідміни.

Теперішній час дієслова.

Відмінювання дієслова byćв минулому та майбутньому часі.

Написання частки не з дієсловами.

Написання закінчень з носовими голосними.

Роль дієслова у реченні. Допоміжні дієслова.

Модальні дієсловаchcieć, móc + неозначена форма дієслова.

Дієслова, які позначають рух в  теперішньому (iść, jechać, chodzić, biec, biegać) в  1 особі однини у  поєднанні з відповідними прийменниками (na, do, po).

Числівник

Кількісні числівники від 1 до 20.

Вимова. Наголос. Застосування.

Сполучник. Прийменник. Частка. Вигук

Єднальні та протиставні сполучники.

Розділові знаки в реченні перед сполучниками.

Прийменники obok, między, przy, na, w,pod. Частка niе,no, że. Їх застосування та правопис.

Вигуки звуконаслідувальні та емоційного вираження.

Написання часток (nie, by, że, no, li).

Написання слів з ł. Правопис та вимова.

має уявлення про частини мови;

розрізняє службові та самостійні частини мови;

вміє застосовувати іменник у реченні;

розрізняє іменник за родами, правильно добирає до нього прикметник та займенник;

порівнює рід іменника в польській мові та українській;

знає правила застосування займенника, вміє його провідміняти;

знає правила застосування зворотнього займенника;

правильно записує форми іменника;

розрізняє м’які та тверді літери в кінці слова;

знає правила застосування прикметника в однині та множині;

розрізняє форми прикметника в множині в називному відмінку;

правильно записує закінчення прикметника;

знає правила відмінювання дієслів;

знає правила написання особових закінчень;

вміє записувати частку не з  дієсловами – разом, окремо, через дефіс;

вміє відмінювати дієслово być в минулому та майбутньому часі;

вміє застосовувати допоміжні дієслова;

вміє застосовувати модальні дієсловаchcieć, móc + неозначена форма дієслова;

застосовує дієслова, які позначають рух в  теперішньому часі (iść, jechać, chodzić, biec, biegać) в  1 особі однини у  поєднанні з відповідними прийменниками (na, do, po);

застосовує кількісні числівники 1-20, правильно їх наголошує;

правильно записує слова;

знає правила правопису, застосовує їх на практиці;

застосовує сполучники у реченнях;

знає правила пунктуації у реченнях зі сполучниками;

застосовує вивчені прийменники у різних типах речень;

знає правила застосування вигуків;

знає правила написання часток, наводить приклади, порівнює з українською мовою.

15 годин

Cинтаксис. Пунктуація. Стилістика

Повторення розділових знаків в кінці речення, при однорідних членах речення, при прямій мові. Розділові знаки в простому реченні.

Речення. Словосполучення Відомості про стверджувальні речення з допоміжними дієсловами.Повторення та закріплення відомостей про заперечні речення, про речення за метою висловлювання, про речення, що містять прохання, поради, рекомендації та розділові знаки в кінці речення.Способи застосування звертання у реченні.

Види словосполучень. Словосполучення з прийменниками. Складання словосполучень у речення.

Головні та другорядні члени речення .

Просте та складне речення. Будова складного речення. Розділові знаки у складному реченні. Повні та неповні речення.

сприймає фактичний зміст тексту;

знаходить характерні засоби для різних видів тексту;

розрізняє в ньому вступ, основну частину, висновок;

знаходить в тексті абзаци;

самостійно ділить текст на абзаци;

будує поширені та непоширені речення;

складає простий та цитатний план до тексту;

розрізняє тексти з різними стилями мовлення.

знає правила пунктуації в простому та складному реченні;

правильно застосовує логічну інтонацію  в реченнях;

будує різні типи речень;

розрізняє головні та залежні слова у словосполученнях;

правильно знаходить головні та другорядні члени речення;

розрізняє словосполучення, речення та висловлювання;

знає способи застосування звертання у реченні та правильно розташовує розділові знаки при них;

правильно будує та записує складні речення та знає правила пунктуації в них.